"У ГОСТЯХ У НОВОРІЧНОЇ ЯЛИНКИ".

 Новий Рік - одне із найзагадковіших свят, і не тільки тому, що його очікування й святкування пов’язане зі світом добрих казок і магії, але ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції це, мабуть, єдина знаменна подія, що протягом століть і щорічно відзначається людьми у всіх країнах і на всіх континентах. Новий рік воістину планетарне свято, яке знають, люблять і з нетерпінням чекають земляни.

   Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують нині свої власні традиції зустрічі Нового року, своя святкова атрибутика, свої тимчасові строки для проведення цього свята.

    Новий рік! Чудове й веселе свято, яке нетерпляче очікують дорослі і малята. Новий рік – це час подарунків, сюрпризів, час справжньої казки, коли відбуваються справжні дива… 

    26 та 29 грудня в Барському реабілітаційному центрі  «Еверест» відбулася феєрія зимових свят.  Чарівним вихром закружляла вихованців  зимова казка та понесла на зустріч новим пригодам та гарному настрою. Головним символом свята була ялинка, навколо якої з веселими піснями, віршами та таночками вихованці  зустрічали Новий 2015 рік. Вихованці були дуже раді гостям з далекої Півночі.

    На гостину до «еверестівців» завітав Дід Мороз і Снігуронька, казкові герої відомих казок та вірні і щирі друзі волонтери.

   Сміх, подарунки та гарний настрій панував  в «Евересті». А подарували нам його члени волонтерських загонів «Дзвіночок» та «Еверест».

Вперше до закладу  завітали: приватний підприємець, член громадської організації «Майдан» Сергій Стаднік, який почастував солодкими гостинцями, працівниця терцентру, член ініціативної групи об’єднання «Самопоміч» Оксана Бас, яка грала роль бабусі Веселинки, Олексій Пацьора у ролі Святого Миколая та добрий і щирий друг «Евересту» Артур Цицюрський.
   «Еверестівці» разом з ними співали пісні, водили хороводи, гралися в цікаві ігри  та щиро впевнені в те, що новорічне свято подарувало ще трьох чудових друзів – Сергія Стадніка, Оксану Бас та Олексія Пацьору.

Миколая зустрічаймо в цей святий величний час.

  У житті Центру «Еверест» що не день – то подія, що не мить – то відкриття. У чому секрет? Напевно, у тому, що дитинство та  юність  – це світ казки, гри, творчості. Щоб діти мали змогу зануритися у дивовижний світ чарівності у реабілітаційному центрі «Еверест» відбулася казкова феєрія. 
      День святого Миколая заставляє кожне серденько відкритися для добрих та милосердних вчинків, бо Миколай – це чарівник, який  обов’язково подарує щось незвичне. Звичайно дітлахам солодощі та подаруночки, а дорослим маленьку частиночку доброти.
   Милосердя і розуміння, доброту та душевну щедрість виявляють до дітей з особливими потребами і юні волонтери, і благодійники,  і ширі друзі, і просто пересічні громадяни- барчани.  

Завітали до вихованців міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Еверест» помічники святого Миколая: перший заступник голови райдержадміністрації Неля Мельник, голова районної ради Михайло Піддубний,   директор ТОВ «Пфаннер Агро» Володимир Годованюк,директор ЦС ССДМ  Тетяна Шароградська, протоієрей Ростислав Рябий,  помічник народного депутата  Олег  Пелих, депутат міської ради Світлана Савосіна, які також завітали цього дня до «Евересту» з подарунками.

Неля Володимирівна висловила щиру вдячність колективу реабілітаційного центру за турботу, якою вони оточують своїх вихованців. Перший заступник голови райдержадміністрації запевнила, що районна влада завжди підставлятиме плече допомоги реабілітаційному закладу. Вона тепло привітала «еверестівців» з найулюбленішим святом дітвори та вручила кожному солодкий подарунок. 

 Вже увійшло в традицію отримувати  щорічні вітання-солодощі  від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Миколи Журавля. Його мати Тетяна Панкратова отримала подяку за гостинці та уклін за виховання чуйної та щирої людини  свого сина .

Голова громадської організації  «Народний контроль та захист»  Борис Мацюк  завжди відчуває свою християнську причетність  і не залишає без уваги «еверестівців».  На свято завітали його помічники: Оксана  та Ігор  Голодюки з солодощами та фруктами.

Тож у центрі відбулося гарне, зворушливе свято, окрасою якого стали художні номери, підготовлені волонтерами. А вихованці затамувавши подих слухали легенду про Миколая. Це скільки ж любові до дітей потрібно мати у своєму серденьку? Скільки щастя та посмішок сяяло, що дорослі на мить повірили в доброго чарівника. 

Самим приємний було те, що кожен з вихованців обіцяв поводити себе слухняно в майбутньому році. А найціннішим стали дитячі безпосередність і посмішки – це було вартим тієї роботи, яку було проведено волонтерами Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М.Грушевського та Барської ЗОШ №4

 Яскравий День Святого Миколая стало окрасою початку зимових свят. Казкові персонажі, артистичність наших дітей, їх щирі емоції та переживання зробили дійство дивовижним! Доброзичлива святкова атмосфера зачарувала!

    А можливо він і є, святий Миколай? Просто потрібно повірити в диво і воно обов’язково  відбудеться.  Закінчилося свято, але дух чарівності досі не залишив наш  центр. Не вірите, тоді завітайте до нас і ви відчуєте. Адже недаремно :

Святий, щедрий Миколай
Йде  щороку  в  рідний  край!!!

Ми всі рівні перед Богом.

На долю людей з обмеженими можливостями випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства.

 У день, коли вся світова спільнота 3 грудня відзначає Міжнародний день інвалідів у Барському міському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Еверест» було гамірно і весело – для особливих діток району (які мають певні відхилення у психічному й фізичному розвитку) влаштували свято.

                        

Цього дня до «еверестівців» та їх особливих дітей  з солодкими гостинцями та невеличкими концертними програмами завітали добрі друзі закладу – волонтерські загони: «Еверест» (з числа учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №4 м. Бара) і «Дзвіночок» (до якого входять студенти БГПК ім. М.Грушевського). Пісенні та музичні композиції у виконанні волонтерів на стільки захопили вихованців «Евересту», що вони не лише захопливо слухали кожен творчий номер, а й емоційно підспівували й аплодували. Крім добродушних волонтерських загонів дітки з функціональними обмеженнями разом із директором центру Тетяною Марущак радо зустрічали й голову РДА Володимира Саволюка і мецената, голову Міжнародної громадської організації «Всенародний контроль та захист» Бориса Мацюка, які також принесли для них солодощі.Окремо від доброго друга та благодійника закладу Василя Онопенка передала дітлахам найтепліші вітання й солодкі гостинці директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Шароградська. Невеличкі подаруночки, виготовлені барськими школярами, вручили «еверестівцям» учителі районного центру позашкільної роботи з дітьми та підлітками. Не з порожніми руками завітали до «Евересту» й працівники Барської районної бібліотеки для дітей, приватні підприємці А.Цицюрський та М.Маршук.

Всі, у кого душа не черства і глуха до чужого горя, хто має щиру душу та відкрите серце завітав до тих, кому потрібне добре слово,  дружня посмішка та слово підтримки.  Отож і до центру «Еверест» хтось прийшов, а хтось приїхав,  а інші телефонували, але  всі бажали присутнім сили духу, оптимізму та висловлювали  впевненість у тому, що центр «Еверест» і надалі залишиться для   дітей та молоді з   вадами розвитку затишним осередком дружньої взаємопідтримки та творчого розвитку.Діти та молодь з інвалідністю не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом/

Сьогодні діти – завтра народ.

20 листопада - Всесвітній день дитини (офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя. Всесвітній день дитини також відзначається в день, коли Організація Об'єднаних націй прийняла декларацію прав дитини. Це відбулося в 1959 році. Крім того, 20 листопада 1989 року була підписана міжнародна конвенція про права дитини.)

Всесвітній день дітей  Центр «Еверест» провів по-особливому  разом із друзями –волонтерами Барської ЗОШ №4 та своїми родинами цікаво і зворушливо під гаслом «Відповідальність починається з мене. Це здійснювалося для того , щоб дізнаватися і розуміти значущість таких важливих документів, як Декларація прав дитини , Конанція Оон про права інвалідів та як вони захищають і охороняють дітей у нашій країні.

З вітальним словом до дітей та волонтерів звернулась директор Центру «Еверест»  Тетяна Марущак, яка закликала присутніх зігрівати теплом і любов’ю кожне дитяче серце, об’єднувати  свої зусилля заради майбутнього, і тоді юні громадяни виростуть  гідними людьми й неодмінно стануть гордістю України.  Дбати про дітей, робити їхнє дитинство щасливим, пригортати до серця рідних і вділяти любові чужим – це «основний закон» людяності в світі людей – закон любові. Про це ще раз нагадує Міжнародний день дітей.

Кожен з присутніх мав можливість висловитись з приводу проблем молоді з функціональними обмеженнями та шляхів їх вирішення. У спільній бесіді було визначено, як кожен особисто може вплинути на ситуацію і допомогти тим, хто потрапив у біду.

Всі разом переглянули відеоролик «Дитина та її права»,  а по закінченню провели обговорення про  необхідність захищати права дитини.

Керівник волонтерського загону «Еверест» , вчителька Барської ЗОШ №4 Ольга Лобанова  звернулася до дітей :  “Любі діти, дівчатка і хлопчики! Ви – наше майбутнє! Бажаю Вам, перш за все, міцного здоров’я, успіхів у навчанні, розуміння з боку батьків та близьких. Кожен з Вас від природи має певні здібності й таланти, тож розвивайте їх, працюйте над собою, формуйте свій характер, волю, хороші звички. Любов, милосердя, повага до людей, сила духу – ось ті основні цінності, якими Ви повинні запастися, вирушаючи у життєву дорогу. І пам’ятайте – за будь-яких обставин, на будь-якому життєвому шляху, в першу чергу залишайтеся Людьми, не втрачайте своєї доброти, шануйте батьків та любіть свою країну!”

Ольга Михайлівна провела правознавчий брейн-ринг «Закон. Мораль. Право.»  у вигляді конкурсу  запитань  та  рольових життєвих ситуацій.

Відповідальність починається з кожного з нас – цю думку підтвердили усі присутні, - ми живемо в суспільстві, спілкуємось з величезною кількістю людей, наші дії та поведінка є прикладом для наслідування інших, і лише від нас залежить, яким буде цей приклад.

З упевненістю можна сказати, що кожне дитяче серце цього святкового дня було зігріте теплом і любов’ю.

«Еверест» має однодумців

   У Барському  гуманітарно-педагогічному коледжі ім. М. Грушевського два дні поспіль читав лекції на тему інклюзивної освіти  волонтер  із  США Лайл  Кауфман, який  є учасником  Програми академії  обмінів імені Фулбрайта, має педагогічну освіту для роботи з дітьми, які мають вади слуху.
    Починаючи з 90‐х років ХХ ст. провідною моделлю сучасних суспільно‐соціальних стосунків стосовно осіб з обмеженими можливостями визначено інклюзію, яка ґрунтується на визнанні та повазі індивідуальних людських відмінностей. Основоположним в інклюзивних підходах є те, що не особистість має прилаштовуватися до суспільних, соціальних, економічних стосунків, а навпаки – суспільство має створити умови для задоволення особливих потреб кожної особистості. Водночас особливості не повинні сприйматися «як  явище виняткове, приречене», наявність того чи іншого порушення не зумовлює маргінальність життєвого шляху людини.

          Раніше Лайл працював у Луганському східноукраїнському університеті імені Даля, читав студентам вузу лекції про інклюзивну освіту. Коли розпочалися воєнні дії, Лайлу запропонували переїхати до Вінниці та продовжити працювати в Університеті Україна.  Лаіл обрав такий напрямок роботи тому, що давно практикує та працює над проблемою, яка має на меті виробити ефективні прийоми і методи  роботи для  дітей з вадами слуху.
   Теоретик і практик Лайл Кауфман вважає, що ці методи роботи, які він пропагує, на сьогодні є актуальними та ефективними. Розповів, що в Америці спеціальним законопроектом затверджено право кожної  поганочуючої або взагалі нечуючої дитини навчатися у будь-якій школі за її вибором. Тобто не потрібно таких дітей відводити у  спеціалізовані  навчальні заклади.

  Пан Кауфман щиро зацікавився роботою реабілітаційного центру «Еверест»,  познайомився із напрацюваннями закладу, познайомився з кожним вихованцем Центру «Еверест». Лайл сказав: «Я бачу по  блиску дитячих очей і впевнений, що вашим клієнтам дуже затишно, що з ними проводиться  надзвичайно потужна різнобічна робота. У інтерв’ю Лайл зізнався, що йому дуже подобається в Україні, бо тут щирі, добрі люди. Він вболіває за нашу долю та бажає усім миру і процвітання.

    Нам  приємно, що Лайл Кауфман, не зважаючи на політичну ситуацію в Україні, не боїться працювати волонтером та ділитися своїм педагогічним досвідом з нашими студентами і працівниками, розділяє  долю кожної наповносправної особи.

СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК ЯК ПОВІТРЯ

Робота  волонтерських загонів "Дзвіночок"  та «Еверест» на базі  реабілітаційного закладу   доводять постійно , що  дружба між закладами стала ще міцнішою, тому що  добрі справи, яких було зроблено багато за цей час, об'єднали викладачів, студентів, школярів  і працівників центру.
   Є професії, які вибирають люди, а є професії, які самі обирають людей. Саме такою є професія соціального працівника. Цю професію  можна порівняти із повітрям: ніхто його не помічає, але коли його не вистачає  то враз про нього згадують,  без нього жити не можуть. Непомітна з першого погляду, вона висуває особливі вимоги до її представників - терпіння, гуманізм, самовіддачу.
   Привітати працівників центру з їх професійним святом, яке відзначається в першу неділю листопада, прийшли студенти , викладачі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського вчителі та учні Барської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4.

Студенти-волонтери власноруч підготували цукерковий букет, а учні-волонтери подарували для закладу таку необхідну річ  як –лопата. Адже волонтери  дбають про «еверестівський квітковий рай», який  створили на ділянці закладу.

       Музичне вітання подарували викладачі, студенти   та школярі  З вітальним словом до присутніх звернулися керівники  волонтерських  загонів  - Л.В. Кузнєцова  і О.М. Лобанова. 

  Заступника  директора з науково-методичної роботи Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського - А.І. Бурсу, яку в "Евересті" люблять і знають як чудового автора та виконавця казок, порадувала «еверестівців» солодощами та щирими вітаннями із професійним святом. Гарний настрій, атмосфера свята передалась усім присутнім - працівникам центру, «еверестівцям», їх батькам, викладачам та самим студентам.

ПОВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ !

  Під такою назвою пройшла благодійна акція зі збору коштів бійцям Вінницького 9-го батальйону територіальної оборони, які несуть нелегку службу на Сході України. Організували акцію працівники та вихованці Барського міського Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функнальними обмеженнями «Еверест». 

   На виставці-продажу творчих робіт дітей та молоді з інвалідністю було представлено чимало оригінальних, чудових виробів, які відвідувачі заходу могли придбати. 

   Крім придбання власноруч виготовлених «еверестівцями» виробів на виставці можна було надати благодійний внесок, кинувши кошти до спеціальної скриньки в обмін на заворожуючі світлини фотохудожника, Почесного громадянина м. Бара Євгена Меснянкіна.

   По завершенню заходу директор  Центру «Еверест» Тетяна Марущак зазначила:

«Під час проведення благодійної акції «Повертайся живим!», яку ми організували, прагнучи зробити і свій внесок у благородну справу допомоги нашим землякам-військовослужбовцям, вдалося зібрати 3200 грн.

                                                 Тож щиро вдячна усім, хто підтримав ініціативу «еверестівців».