За мир, за дружбу, за добро!

Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожній хаті — хліба коровай.

   Всі інформаційні новини, що лунають з телеекранів, радіоприймачів не можуть не торкнутися свідомості дітей та  молоді з функціональними обмеженнями.

Працюючи в реабілітаційному центрі вже не один рік ми все глибше переконуємось  у тому, що, розуміючи порухи душі й сердечні переживання дитини, її почуття, прагнення і входячи в життя вихованців як своя, близька людина, справжній педагог зуміє зайнятися глибинним вихованням дитини, коли сама дитина стає його соратником у цьому процесі. Зрозуміло, що в сьогоднішні дні психоемоційний настрій дорослих транформується їхнім чадам, а ті в свою чергу важко сприймають такі новини, у них появились тривожність і страхи; хвилювання   за  події, що відбуваються у сусідських областях.

 На заняттях Центру «Еверест» завжди виховується патріотизм, любов до рідного слова, мови, пісні;  прищеплюються любов до рідного краю, формуються риси загальнолюдської моралі як основи духовності майбутнього національно свідомого громадянина України; дізнаються більше про рідну землю; шануються духовні цінності свого народу; розвиваються  уміння бачити та шанувати красу; зміцнювати почуття національної гордості, повагу до свого народу та його історичного минулого.

Наші вихованці вдячні, за те, що кожного дня прокидаються під спів солов'я, милуються чарівною природою, золотими хрестами на церквах, чудовими дитячими майданчиками, на яких весело граються малята. Щасливі  з того, що живуть  саме в Україні. Люблять її за безмежні, красиві, неосяжні простори.  

  Ми можемо робити руками багато хорошого. Але чому трапляється, що люди починають робити своїми руками погане: беруть в руки зброю, створюють бомби? Тому, що в голову приходять погані думки. Все в світі залежить від того, про що ми думаємо, які у нас думки. Чому так відбувається? Може тому, що люди не уміють дружити? Вони не знають, що таке дружба та мир? Навіщо потрібна дружба? 

На занятті «Майстерня творчості» педагог соціальний Неля Смотрицька повідомила : «Ми живемо в прекрасній країні, що зветься Україна. Її не охопити думкою і уявою, про неї неможливо розказати все, вона вміщається тільки в серці. Нажаль є в Україні такі куточки як Слов’янськ, Луганськ, Донецьк де лунають постріли, де дітки не можуть спокійно милуватися різномаїттям України і навіть не можуть дозволити собі  міцного сну... ». «Еверестівці» вирішили  внести свою маленьку частку доброї справи та підтримати своїх ровесників  із реабілітаційного центру на  Луганщині, надіславши їм виготовлених власноруч «Голубів миру» із побажаннями миру і злагоди на нашій землі. Сказати їм, що наша люба Україна не подільна, що лише в єдності наша сила»

 Один мудрець сказав: «Якщо людина кожного дня, не зважаючи ні на що, буде виконувати свою роботу - життя наше зміниться на краще. А сухе дерево, якщо його щодня поливати, обов’язково зацвіте…»

  Заняття на тему: «За мир, за дружбу, за добро!»  подарувало нашим вихованцям впевненість у мирне і світле майбутнє для нашої держави та для всіх дітей України!

 

Ми вміємо відпочивати

Зелений світ, що нас оточує  є складовою частиною природи і відіграє надзвичайно важливу роль  в житті кожної людини. Рослини, що нас оточують,  створюють те екологічне середовище, без якого неможливе   наше нормальне життя. Естетично-духовне значення зеленого світу рослин важко переоцінити.  Ще здавна велику увагу приділяли   благородній  ролі  рослин,  їх великому значенню  у моральному вдосконаленні людини, формуванні, розвитку і поглибленні почуття прекрасного.  Немає сумніву в тому, що людина, яка краще пізнала свій край, зрозуміла  природу і її величезне значення, буде цінувати й шанувати це невмируще джерело краси, натхнення і здоров’я.

Вже стало родинною традицією "еверестівців" в чудову травневу пору  збиратися разом  у міському парку та складати шану весняному сонечку. Адже, без перебільшення можна сказати, що сонце, свіже повітря, рослинний світ позитивно впливають на формування особистості кожного клієнта центру "Еверест". 

Що може бути прекраснішим за спільний відпочинок батьків з дітьми !  

Завдяки цікавій розважальній програмі  відпочинок  був емоційно - насиченим. Захід включав в себе рухливі ігри змагального характеру, що супроводжувалися сміхотерапією, музикотерапією, танцетерапією, аромотерапією тощо.

   Діти разом із батьками були єдиним цілим, вболівали один за одного. Але всі учасники заходу з нетерпінням очікували самого найголовнішого -  власноруч засмажених на вогні найсмачніших сардельок. Маса позитивних емоцій,цікавих вражень розвинули в них шалений  апетит. Сардельки - яких на початок заходу здавалось забагато, розстали в єдину мить...

Повертаючись до дому всі жваво ділилися своїми позитивними враженнями.

На лісовій галявині

      На заняттях лялькового театру «Дивосвіт» у атмосфері творчості розвиваються креативні та артистичні здібності клієнтів реабілітаційного центру "Еверест."

     Будучи глядачами попередніх лялькових вистав, волонтери загону "Дзвіночок",  студенти 31 -Ш групи  Барського гуманітарно - педагогічного коледжу ім. М.Грушевського , підготували казку на новий лад "На лісовій галявині" та подарували її  "еверестівцям". 
     Постановка захоплюючої казки стала невеличким дивом, під час якого студенти - актори перевтілилися в своїх героїв та сповна відчули їх переживання. За допомогою повчальних сюжетів глядачі дізналися про такі поняття, як добро і зло, справедливість, винагорода за добрі вчинки тощо. Від перегляду вистави наші вихованці були у захваті! 
     Постановка захоплюючої казки стала невеличким дивом, під час якого студенти - актори перевтілилися  в своїх героїв та сповна  відчули їх переживання. За допомогою повчальних сюжетів глядачі дізналися про такі поняття, як добро і зло, справедливість, винагорода за добрі вчинки тощо.  Від перегляду вистави наші вихованці були у захваті!
 

      Театр надає багато радості глядачам, формує в них моральні чесноти, добропорядність, переконаність, що будь – які перешкоди можна подолати дружними зусиллями; приваблює своєю яскравістю, барвистістю, динамікою, впливаючи таким чином на них; виховує естетичні почуття і смаки; привчає бачити прекрасне.

 

 

Вічний дарунок-хустина квітчаста

«Хустино, хустино, чи біла, чи синя –

мені ти миліша усяких обнов.

Хустино, хустино, як ласка родинна,

як вірності пісня про щиру любов»

     У травні коли природа-мати виряджає свою  доню-землю в пишному  вбранні весняних квітів у дорогу  життя, праці і радості, люди  висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері  та  День сім’ї.

     Силою людського духу, скарбницею людських почуттів є сім’я.  І сьогодні на свято зібралася вся сім’я реабілітаційного центру «Еверест», а ще до «еверестівців» прийшли з добрим словом,  піснею,  порадою і з  чистою українською душею друзі-волонтери із Барської ЗОШ №4 І-ІІІ ступенів.

Народна пісня — це душа народу

Заспівай родино,

Щоб усе збулося!

Щоб у нашій хаті

Лиш добро велося!

     В реабілітаційному центрі гамірно  та  по-святковому шумно, бо у дружній родині «Евересту»  прекрасне свято, яке зібрало друзів-волонтерів та «еверестівців» на Фестиваль української народної пісні.

     Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння бо проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість.

     Ольга Лобанова - керівник волонтерського загону «Еверест» Барської ЗОШ №4 І-ІІІ ступенів висловила  упевненість, що цей чудовий Фестиваль, пропагуючи українську пісню, плекаючи рідну мову, і надалі сприятиме утвердженню української духовності на Барщині, народних традицій, вихованню молодого покоління на кращих зразках народної творчості, єднанню українців різних поколінь. Ми повинні відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов  до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.

     Директор центру «Еверест» Тетяна Марущак наголосила: «Ми всі – представники великого роду нашого славного краю - України.  Родина до родини – то і є народ. Могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується за рахунок родинної історичної спадщини – української пісні. Пісня є наш духовний скарб, який єднає нас, стирає кордони, розповідає світові про велич нашого співучого народу. Мовою пісні гортаємо сторінки історії».

 

 

 

 

 

 

Квітковий рай «Евересту»

     Василь Сухомлинський, не використовуючи у своїй роботі терміну «психотерапія», по суті впровадив у практику її основні методи і форми. Він широко використовував природотерапію у навчанні та вихованні дітей: смакотерапію, кольоротерапію, ароматерапію, рослино- чи квіткотерапію. Усе це він поєднував з музикотерапією та іншими формами психолінгвотерапевтичного впливу. Діти милувалися красою природи, слухали спів пташок, прислухалися до шелесту листя, шуму вітру, спостерігали за барвами сонця, веселки після дощу, тішилися кольором стиглого винограду і смакували його ягодами тощо.

     Центр «Еверест»  широко   впроваджує  інноваційні методики та терапевтичні засоби реабілітації, використовуючи  місцеві краєвиди.

     Працівники та вихованці закладу прагнуть до відновлення душевної гармонії хворої людини шляхом єднання з природою, а кращим її створенням  є квіти, тому вирішили  мати  свій зелений куточок. До ідеї створення власного  квіткового раю долучилися волонтери Барської ЗОШ №4  І-ІІІ ступенів, студенти Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М.Грушевського  і Барського автодорожного технікуму. Друзі допомогли  нам розкопати ділянку, висадити бузок,  різноманітні квіти та трави.

     Тепер «еверестівці» з нетерпінням очікують, що різнобарв’я ділянки принесе не лише їм користь, а й  навколишньому довкіллю, адже прекрасне створіння природи – квіти, що допоможуть відновити порушену душевну рівновагу, легше перенести стресову ситуацію.

 

Писанка дивує світ

     У кожної дитини Великдень – найбільш шановане та величне свято. І не тільки тому, що воно приходить з утвердженням справжньої весни, а перш за все тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри над безнадійністю.

     І недарма напередодні світлого Христового Воскресіння у нашому  реабілітаційному  закладі відбулося  родинне заняття  писанкарства.
    Із великою відповідальністю до цього заходу поставились вихованці та працівники.

     Цікаво було слухати розповіді школярів легенд про писанку, відомостей про майстрів з писанкарства.

     На третій день Пасхи в Центрі «Еверест» святкували Воскресіння Христове. Поздоровити дітей з Великоднем завітав настоятель храму с. Міжлісся о. Олександр. Цікавою була його розповідь про останні дні життя Спасителя, про його Розп’яття та Воскресіння. Яка ж Паска без святкового столу. Наприкінці заходу вихованців чекав сюрприз. Пасхальні калачі, яскраві писанки, цукерки , печиво, шоколадки, солодкі напої - приємно було покуштувати та поспілкуватися в добрій компанії.