17 лютого – міжнародний День спонтанного прояву доброти

Доброта — це те, що може побачити сліпий і почути глухий.

Марк Твен

 

 День спонтанного вияву доброти - одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. Це свято має всесвітнє значення і святкується незалежно від громадянства. Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти по відношенню до всіх оточуючих. 
Активісти громадської організації «Типовий Бар» - це молода енергійна молодь, яка хоче змінити світ на краще, подолати черствість, поповнити своє життя та інших добрими вчинками. Вони прагнуть не бути байдужими в наш неспокійний час, коли майже всі знаходяться у стані втоми і роздратування від турбот, від звісток про війну, від негативного впливу шкідливих звичок тощо.

ЗА КОЖНИМ ВОЇНОМ – АФГАНЦЕМ - ДОЛЯ, ЖИТТЄВИЙ ПОДВИГ, КРОК У БЕЗСМЕРТЯ.

  

 Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Наречених, що недолюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався, ветеране? Які сторінки твого життя гортає пам'ять, від чого стікає кров'ю твоє наболіле серце?

   Не йдуть, з пам'яті скалічені душі людей, не залишають серце полеглі побратими. І гортає пам'ять свої жалобні сторінки. Вшановує держава твої подвиги, віддаючи належне твоєму героїзму. Так чому ж біль на твоєму обличчі, біль у твоєму серці?

  Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти — своїх чоловіків і батьків. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам'ятати, що серед і нас живуть люди, які в 19-20 років стали свідками й учасниками воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.

 Про події тієї далекої, вже чужої війни, розповів  вихованцям Центру «Еверест» воїн –афганець  Віктор Михайлович Кашуба.  Діти мали змогу почути про Афганську війну з перших вуст. В ході зустрічі звучали спогади про ті важкі випробовування, що випали на його юність.  Свист куль, біль втрат друзів – все те випало на його  долю. Та і в мирний час не так просто було починати нове мирне життя. У афганців не було пільг і привілеїв, їм не надавали гарних вакансій у великих містах. Треба було жити так, ніби і не були на тій війні.

Згадував  колишній солдат, як проходив навчальні збори і наскільки важкими вони були. Він розповідав про заставу, на якій провів усі роки війни, про місцевих мешканців та їх відношення до радянських військ. З радістю відповідав на різноманітні запитання, радів, що  гірка пам’ять про війну не згасає.

Тож нехай надовго у наших серцях залишиться пам'ять про страшне лихоліття Афганської війни, а в кожній родині панує мир, злагода і спокій. А подібні заходи виховують в нас повагу до старшого покоління,  цінність людського життя.

З любов’ю від Центру «Еверест»

 Сьогодні,  коли наша країна потребує  миру та любові, кожний  громадянин повинен для себе  вирішити: хто він є, і що для нього головне в цей момент. Необхідно ставити перед собою запитання: що я роблю для того, щоб у нас був мир, щоб не зруйнували мій будинок. І взагалі, що я  здатний  зробити, аби не допустити війни на своїй території.

  Багато хто здатний  лише кричати на всіх кутках, який він патріот, і як вболіває за Україну. Коли ж доходить до справи, ховається по кутках.  Це не означає, що кожен повинен брати зброю у руки і йти воювати. Можна просто допомогти тим, хто вже воює - коштами на каски, бронежилети, харчі, або тим пораненим і скаліченим, які нині лежать у госпіталях. 

  Діти та молодь з функціональними обмеженнями  Центру «Еверест» ще влітку започаткували  проведення  благодійної акції «Повернись живим!», влаштовуючи районні ярмарки-виставки на велелюдному  майдані у  м.Бар,  брали активну участь в обласних заходах, передавали бійцям свої листи й малюнки тощо.  

Єдина Україна

Вся Україна святкує День Соборності України, проте особливим він є в сьогоднішні дні, коли світ отримав доказ, що українці – дружній, сильний, згуртований і мудрий народ. Адже саме у цей день сталося наше історичне воз’єднання - було проголошено акт злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

До "еверестівців" Центру "Еверест" сьогодні завітали волонтери та учні 10-го класу Барської ЗОШ №4 разом із своїм наставником Лобановою Ольгою, які підготували і провели виховний захід на тему «Єдина Україна». Присутні отримали нагоду здійснити так званий екскурс в історію, переглянувши тематичне відео, де мова йшла про події, що зумовили виникнення цієї дати.

Надзвичайно зворушено створювався об’єднуючий рушниковий живий ланцюг. 

 Треба відзначити, що захід пройшов на позитивному емоційному підйомі під гаслом «Схід і захід разом!», у щирій, теплій атмосфері, без жодного пафосу, а головне – в черговий раз дав змогу усім згадати історію нашої держави, боротьбу за соборність та незалежність, яка виборюється донині.

"У ГОСТЯХ У НОВОРІЧНОЇ ЯЛИНКИ".

 Новий Рік - одне із найзагадковіших свят, і не тільки тому, що його очікування й святкування пов’язане зі світом добрих казок і магії, але ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції це, мабуть, єдина знаменна подія, що протягом століть і щорічно відзначається людьми у всіх країнах і на всіх континентах. Новий рік воістину планетарне свято, яке знають, люблять і з нетерпінням чекають земляни.

   Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують нині свої власні традиції зустрічі Нового року, своя святкова атрибутика, свої тимчасові строки для проведення цього свята.

    Новий рік! Чудове й веселе свято, яке нетерпляче очікують дорослі і малята. Новий рік – це час подарунків, сюрпризів, час справжньої казки, коли відбуваються справжні дива… 

    26 та 29 грудня в Барському реабілітаційному центрі  «Еверест» відбулася феєрія зимових свят.  Чарівним вихром закружляла вихованців  зимова казка та понесла на зустріч новим пригодам та гарному настрою. Головним символом свята була ялинка, навколо якої з веселими піснями, віршами та таночками вихованці  зустрічали Новий 2015 рік. Вихованці були дуже раді гостям з далекої Півночі.

    На гостину до «еверестівців» завітав Дід Мороз і Снігуронька, казкові герої відомих казок та вірні і щирі друзі волонтери.

   Сміх, подарунки та гарний настрій панував  в «Евересті». А подарували нам його члени волонтерських загонів «Дзвіночок» та «Еверест».

Вперше до закладу  завітали: приватний підприємець, член громадської організації «Майдан» Сергій Стаднік, який почастував солодкими гостинцями, працівниця терцентру, член ініціативної групи об’єднання «Самопоміч» Оксана Бас, яка грала роль бабусі Веселинки, Олексій Пацьора у ролі Святого Миколая та добрий і щирий друг «Евересту» Артур Цицюрський.
   «Еверестівці» разом з ними співали пісні, водили хороводи, гралися в цікаві ігри  та щиро впевнені в те, що новорічне свято подарувало ще трьох чудових друзів – Сергія Стадніка, Оксану Бас та Олексія Пацьору.

Миколая зустрічаймо в цей святий величний час.

  У житті Центру «Еверест» що не день – то подія, що не мить – то відкриття. У чому секрет? Напевно, у тому, що дитинство та  юність  – це світ казки, гри, творчості. Щоб діти мали змогу зануритися у дивовижний світ чарівності у реабілітаційному центрі «Еверест» відбулася казкова феєрія. 
      День святого Миколая заставляє кожне серденько відкритися для добрих та милосердних вчинків, бо Миколай – це чарівник, який  обов’язково подарує щось незвичне. Звичайно дітлахам солодощі та подаруночки, а дорослим маленьку частиночку доброти.
   Милосердя і розуміння, доброту та душевну щедрість виявляють до дітей з особливими потребами і юні волонтери, і благодійники,  і ширі друзі, і просто пересічні громадяни- барчани.  

Завітали до вихованців міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Еверест» помічники святого Миколая: перший заступник голови райдержадміністрації Неля Мельник, голова районної ради Михайло Піддубний,   директор ТОВ «Пфаннер Агро» Володимир Годованюк,директор ЦС ССДМ  Тетяна Шароградська, протоієрей Ростислав Рябий,  помічник народного депутата  Олег  Пелих, депутат міської ради Світлана Савосіна, які також завітали цього дня до «Евересту» з подарунками.

Неля Володимирівна висловила щиру вдячність колективу реабілітаційного центру за турботу, якою вони оточують своїх вихованців. Перший заступник голови райдержадміністрації запевнила, що районна влада завжди підставлятиме плече допомоги реабілітаційному закладу. Вона тепло привітала «еверестівців» з найулюбленішим святом дітвори та вручила кожному солодкий подарунок. 

 Вже увійшло в традицію отримувати  щорічні вітання-солодощі  від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Миколи Журавля. Його мати Тетяна Панкратова отримала подяку за гостинці та уклін за виховання чуйної та щирої людини  свого сина .

Голова громадської організації  «Народний контроль та захист»  Борис Мацюк  завжди відчуває свою християнську причетність  і не залишає без уваги «еверестівців».  На свято завітали його помічники: Оксана  та Ігор  Голодюки з солодощами та фруктами.

Тож у центрі відбулося гарне, зворушливе свято, окрасою якого стали художні номери, підготовлені волонтерами. А вихованці затамувавши подих слухали легенду про Миколая. Це скільки ж любові до дітей потрібно мати у своєму серденьку? Скільки щастя та посмішок сяяло, що дорослі на мить повірили в доброго чарівника. 

Самим приємний було те, що кожен з вихованців обіцяв поводити себе слухняно в майбутньому році. А найціннішим стали дитячі безпосередність і посмішки – це було вартим тієї роботи, яку було проведено волонтерами Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М.Грушевського та Барської ЗОШ №4

 Яскравий День Святого Миколая стало окрасою початку зимових свят. Казкові персонажі, артистичність наших дітей, їх щирі емоції та переживання зробили дійство дивовижним! Доброзичлива святкова атмосфера зачарувала!

    А можливо він і є, святий Миколай? Просто потрібно повірити в диво і воно обов’язково  відбудеться.  Закінчилося свято, але дух чарівності досі не залишив наш  центр. Не вірите, тоді завітайте до нас і ви відчуєте. Адже недаремно :

Святий, щедрий Миколай
Йде  щороку  в  рідний  край!!!

Ми всі рівні перед Богом.

На долю людей з обмеженими можливостями випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства.

 У день, коли вся світова спільнота 3 грудня відзначає Міжнародний день інвалідів у Барському міському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Еверест» було гамірно і весело – для особливих діток району (які мають певні відхилення у психічному й фізичному розвитку) влаштували свято.

                        

Цього дня до «еверестівців» та їх особливих дітей  з солодкими гостинцями та невеличкими концертними програмами завітали добрі друзі закладу – волонтерські загони: «Еверест» (з числа учнів ЗОШ І-ІІІ ст. №4 м. Бара) і «Дзвіночок» (до якого входять студенти БГПК ім. М.Грушевського). Пісенні та музичні композиції у виконанні волонтерів на стільки захопили вихованців «Евересту», що вони не лише захопливо слухали кожен творчий номер, а й емоційно підспівували й аплодували. Крім добродушних волонтерських загонів дітки з функціональними обмеженнями разом із директором центру Тетяною Марущак радо зустрічали й голову РДА Володимира Саволюка і мецената, голову Міжнародної громадської організації «Всенародний контроль та захист» Бориса Мацюка, які також принесли для них солодощі.Окремо від доброго друга та благодійника закладу Василя Онопенка передала дітлахам найтепліші вітання й солодкі гостинці директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Шароградська. Невеличкі подаруночки, виготовлені барськими школярами, вручили «еверестівцям» учителі районного центру позашкільної роботи з дітьми та підлітками. Не з порожніми руками завітали до «Евересту» й працівники Барської районної бібліотеки для дітей, приватні підприємці А.Цицюрський та М.Маршук.

Всі, у кого душа не черства і глуха до чужого горя, хто має щиру душу та відкрите серце завітав до тих, кому потрібне добре слово,  дружня посмішка та слово підтримки.  Отож і до центру «Еверест» хтось прийшов, а хтось приїхав,  а інші телефонували, але  всі бажали присутнім сили духу, оптимізму та висловлювали  впевненість у тому, що центр «Еверест» і надалі залишиться для   дітей та молоді з   вадами розвитку затишним осередком дружньої взаємопідтримки та творчого розвитку.Діти та молодь з інвалідністю не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом/