7 квітня - Всесвітній день здоров'я

    Щороку 7 квітня населення планети відзначає Всесвітній день здоров'я. Піклуватись про здорове тіло та здоровий дух – актуально завжди й в усі часи. Вперше відзначення цього дня з метою пропаганди здорового способу життя та боротьби з поширенням різних захворювань відбулося ще у минулому столітті.

   Відповідь на питання, чи може бути людина щасливою, коли не має здоров´я, шукали сьогодні й вихованці Центру «Еверест».  

    Вчитель-реабілітолог  Центру «Еверест» Рожок Анастасія  підготувала  виставку-рекомендації «Будьмо творцем свого здоров'я», на якій представляються видання, які допомагають зрозуміти, що здоров’я людини залежить не тільки від лікувально-профілактичних заходів медичних закладів, а перш за все – від дбайливого ставлення людини до свого здоров’я, вміння використовувати резервні сили свого організму та природні засоби.

     Під керівництвом сестри  медичної  Авдєєвої  Галини  клієнти дослідили санітарно-гігієнічний стан нашого закладу, спробували визначити значення фізичної культури та спорту в житті людини та залежність здоров´я від чистоти повітря.  Працівники  провели  інтелектуальну гру брейн-ринг на тему «Твоє здоров´я».  Учасники заходу перевірили свої знання з питань, які стосуються здоров´я та здорового способу  життя, повторили правила надання першої допомоги в різних ситуаціях.

Пілотування рамки інклюзивного прийняття рішень.

   Британська Рада в Україні та Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» 29 березня провели  у Вінниці семінар про важливість врахування потреб людей з інвалідністю.

   Ідея інклюзивного підходу до прийняття рішень виникла як ключовий фактор у забезпеченні рівності усіх людей, в тому числі з інвалідністю. Втілення цієї ідеї відбувається шляхом забезпечення того, що політика та послуги, розроблені з метою захисту прав людей з інвалідністю та їх включення в усі сфери життя суспільства, формується з урахуванням досвіду тих, на кого вони спрямовані.

   Багато бар’єрів, з якими доводиться стикатися людям з інвалідністю існують лише тому, що вони не залучалися до процесу формування політики та послуг, які впливають на їхнє життя. Якщо позбутися цих бар’єрів – то користь отримають не тільки люди з інвалідністю та їх родини, а ціле суспільство.

   Тетяна Марущак, голова Ради Асоціації «На крилах віри» прийняла участь у    навчанні, яке  відбулося в рамках проекту «Інклюзивні рішення для рівноправного і відповідального суспільства».

На семінарі було представлено два проекти, спрямовані на покращення життя людей з інвалідністю. «У першому йдеться про створення незалежного проживання для людей з інвалідністю. Так, на базі громадської організації «Відкриті серця» існують «Соціальні майстерні» для людей з інвалідністю, які розташовані у селі Дорожнє Вінницької області. Отож, планується створення там центру, який прийматиме людей з інвалідністю і навчатиме їх самостійному життю. Другий проект спрямований на створення підйомника у у Вінницькій міській амбулаторії №5, що по Українському провулку.

 Такі дієві семінари піднімають питання очікувань, які має суспільство по відношенню до людей з інвалідністю, позиціонуючи їх як активних учасників власного життя; а також посилює їх прагнення, позитивне бачення себе та суспільства.

Уявіть собі рослинку. Нехай це буде квітка. Ромашка. І в неї пелюсточки не білі, а рожеві. Вона – особлива, як ваші дітки. Росте одна, в горщику, який накрили ящиком. І через нього не проникає світло, не потрапляє дощ, до того ж він тісний. Що станеться з цією квіточкою? Зможе вона вирости? З’являться на ній нові листочки? Ніколи!

Вона спочатку зів’яне, а потім і зовсім загине без вологи  і світла.

А якщо висадити її з горщика в сад, поливати доглядати…

Так і дитина – в’яне без спілкування. Кожному потрібно розвиватись, пізнавати щось нове, розширювати кругозір. Тим більше  дітям з особливими потребами...

Скажемо туберкульозу « Ні!»

Туберкульоз  посідає особливе місце серед соціальних і медичних проблем людства.

Туберкульоз не ліквідований в жодній країні світу. Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя помітно зросла розповсюдженість туберкульозу у всьому світі, в тому числі і на Україні.

В  День всесвітньої  боротьби з туберкульозом, в Центрі "Еверест" був проведений  інформаційно-просвітницький захід під назвою " Скажемо туберкульозу « Ні!»".  Адже, ця тема дуже актуальна в наш час, коли третина населення Землі інфікована туберкульозною паличкою.   

     Сестра медична Авдєєва Галина  в цікавій і доступній формі познайомила дітей з причинами виникнення туберкульзу, шляхами поширення цієї страшної хвороби. Лікар наголосила на основних симптомах,  наявність яких потребує негайного відвідання лікаря-фтизіатра: наявність підвищеної температури тіла  в другій половині дня протягом тривалого часу без явно виражених симптомів хвороби, тривалість кашлю більше трьох тижнів, наявність крапель крові під час кашлю.

Вихованці Центру «Еверест»  мали змогу  багато дізнатися про джерела інфекції та шляхи поширення туберкульозу. Особливо, їх зацікавила тема про запобігання  цьому захворюванню.

 Після бесіди було проведено міні-опитування та перегляд відеоролику з якого стало зрозуміло, що діти добре засвоїли всю важливість оберігання себе і близьких від туберкульозу. Учасники заходу зробили висновок: хворобу можна перемогти, головне - вчасно виявити і виконати всі призначення лікаря.

                                   «Я намалюю щастя»

Кожен по – своєму розуміє , що таке ЩАСТЯ. Якщо його трактувати як звичайне задоволення  своїх потреб і бажань, то тоді щастя може полягати в чому завгодно. Для спраглої людини – ковток води,  для голодної –кусень хліба, для хворої – вилікуватися і одужати. Таке щастя доступне кожному. І  чим сильніше ми до чогось прагнемо, тим більше задоволення воно нам може  дати. Та найголовніше – дозволити собі бути щасливим!

Напевне, немає людини, яка б не хотіла бути щасливою.

А в чому ж  полягає    щастя, і що необхідно для того , щоб відчути себе  щасливим?

Дехто вважає, що щастя - це сімейне благополуччя, здоров’я та велике коло друзів. Інші -  просто жити на світі і можливість кожного дня бачити схід сонця. Треті , виходячи з того , що людина може бути або тільки щасливою , або  тільки нещасливою , стверджують ,що щастя полягає лише у відсутності нещастя або страждань.

 Над цими запитанням розмірковували учасники арт - терапевтичного заняття «Я намалюю щастя» за Вальдорфською методикою, яке проходило в Центрі «Еверест» напередодні Міжнародного дня щастя. До заняття долучилися і наші волонтери загону «Еверест» на чолі з Ольгою Лобановою, які теж спробували передати стан щастя за допомогою малюнків.

- Якого кольору щастя?

Можливо побачити вдасться?

- Це ж колір веселого літа,

І ніжно-духмяного жита,

Яскравого неба в блакиті,

І квітів, росою, що вмиті.

І посмішок щирих дитячих…

Творчість захопила всіх дітей і дорослих, малювали навіть непосидючі. Діти малювали своє щастя, свої позитивні емоції. Заняття пройшло у веселому настрої, діти отримали масу приємних вражень!

І не дивлячись на те, що розуміння щастя для кожного своє, істина одна: здобути щастя прагне кожна людина на Землі.

 Міжнародний день щастя

     Щастя. Тлумачний словник дає нам визначення щастя: це стан людини, який відповідає найбільшому задоволенню умовами свого буття, повноті й усвідомленості життя, здійсненню свого людського призначення. А звідси  випливає, що у кожної людини воно різне, що щастя є «мале» й «велике».

    Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН, за даними проекту Dilova Mova.com, 28-го червня 2012-го року, на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам - членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня.

   Підтримуючи дану ініціативу із щирими  бажаннями всім і кожному бути щасливим, до Барського міського центру соціально-психологічної реабілітації  дітей та молоді з функціональними обмеженнямии  «Еверест» завітали  активісти ініціативної групи громадського об’єднання «Самопоміч»-Бар:  Олексій Пацьора,  Артур Цицюрський , Роман Мочарний та члени громадської організації «На крилах віри». 

      Справжнє щастя – це передусім вміння любити життя і людей, вміння віддавати свої сили, своє душевне тепло людям. Гості вже давно стали щирими друзями Центру «Еверест» та Асоціації захисту та допомоги інвалідам «На крилах віри».  Ото ж і в день свята  прийшли розділити радість і щастя спілкування  із неповносправними.

      Друзі  разом  взяли  активну участь у цікавому занятті з елементами тренінгу «Дозволь собі стати щасливим», який розробила та провела практичний  психолог  Центру «Еверест»  Ганна  Бродецька.   Учасники  активно обговорювали тему щастя та  поради, як бути щасливим без матеріальних цінностей. Також для підняття настрою бажали одне одному того, що, на їхню думку, зробило би щасливим ближнього.

       Таким чином ми дізнались, що для вихованців «Евересту» щастя - це сімейне коло, здоров’я, друзі та друга половинка поруч та просто жити на світі і можливість кожного дня бачити і відчувати промінчики сонця. Пролунала  думка, що щастя кожний розуміє по-своєму. Але загалом — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре, коли поряд завжди є вірні друзі, коли у світі панує взаєморозуміння!

        Наостанок всі бажали одне одному того, що не купиш за гроші, а це - найдорожче та найцінніше - здоров’я. Бажали навіть нематеріального: більше посмішок, зірочок з неба, сонячних зайчиків, веселок та промінчиків сонечка і, звичайно ж, щастя.

       Щирі почуття «еверестівців» ніби повітрям передалися навколишнім –  всі задоволені  і щасливі, бо  всі вміють радіти успіхам, допомагати, і в горі і в біді співчувати, бути  уважним…

       Щоб не втомились учасники тренінгу, вчитель-реабілітолог Анастасія Рожок перенизувала  заняття  цікавими рухливими паузами.

       Педагог соціальний  Неля Смотрицька  усіх присутніх  щиро запросила на своє арт-терапевтичне заняття «Намалюймо своє щастя!» за Вальдорфською методикою.  Творчість  захопила всіх, малювали навіть непосидючі.   Кожна творча робота несла побажання миру, здоровя   та душевної  гармонії.

       Тетяна Марущак  разом з   активістами громадського об’єднання «Самопоміч»-Бар Оксаною Бас та Станіславом  Бондарчуком із солодощами і творчими подарунками від дітей та молоді з функціональними обмеженнями  відвідали  стареньких соціального будинку «Милосердя».  У спілкуванні з мудрими, поважними та натрудженими  людьми  ми відчули, як вони страждають за своєю оселею, своїм садочком, своєю земелькою. Одне радує, що в соціальному закладі їм тепло і затишно, про них піклуються по-домашньому.

 

     На запитання: «Чи були щасливі?», відповіли: «Звичайно, я ж був молодий та здоровий!» Своє щастя старенькі асоціюють неодмінно  із здоров’ям – це коли ти здоровий, коли ти маєш родичів і свій будинок. Важко передати наші почуття щастя і радості, що ми  зуміли підтримати немічних людей похилого віку.

      Раділи  працівники, діти, молодь та їхні родини, бо щасливі з того що не озлобила нас колись кривда і хвороба, самотність і жорстокість, бо мірою нашого життя є добро, а не зло.   Отже, повноцінне щастя має тільки той, хто щедрий душею, морально високий, кого веде життям любов до людей. Своїм життям вони утверджують добро на землі й людяне в людині.

                       Піщинка-перлинка мандрує по Вінниччині   

З ініціативи церкви християн Адвентистів 7-го Дня у Центрі  «Еверест»  відбулася надзвичайно приємна  подія. Силами не байдужих творчих людей із села Михайлівці  Мурило-Куриловецького району  була продемонстрована вистава «Піщинка». Групу народного театру очолила креативна майстриня пані Наталя Сіфорова разом із своїм чоловіком Валерієм Сіфоровим.

Родина Сіфорових з підручних матеріалів пошила яскраві ляльки для вистави, змайстрували чудернацькі декорації та  своїм оптимізмом запалила серця дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Еверест».

Разом із дітьми  сім’я створила  виставу про маленького хлопчика – Піщинку, який шукав себе у цьому безмежному світі, аж поки не став коштовною перлиною, котра пожертвувала собою на благо інших.

   Вихованці нашого Центру були в захваті від вистави, від пригод хлопчика-Піщинки. «Еверестівці» могли роздивитися їх зблизька, і спробувати з якого матеріалу вони зроблені.

   Поки що це єдина вистава з якою колектив об`їздив  8 подібних закладівів Вінницької області. Але група розвивається, готуються нові ляльки, нові вистави. І наші вихованці Центру, і також наш  колектив теж сподівається на нову зустріч.